Жертви науки

Першими на шляху до прогресу – після самих учених – ставали тварини. І єдине, чим може відповісти людство, це вдячність. Саме тому в світі існують десятки скульптур та інших меморіалів, присвячених нашим меншим братам, які уможливили стрімкий розвиток медицини.

Жертви науки

Володимир СЕМЕНЮК, лікар-невропатолог вищої категорії

“Розвиток сучасних технологій сягнув так далеко, що припускають: невдовзі експерименти над тваринами будуть непотрібні. Використовуватимуться електронно-клітинні «замінники» організмів”.

«Ветерани» досліджень

Одним із найперших монументів піддослідним тваринкам стала скульптура жаби, що з’явилася наприкінці ХІХ ст. в Сорбонні біля Пастерівського інституту. Досліди над цими земноводними поклали початок розділу фізіології, який вивчає електричні явища в організмі – й сьогодні ми не можемо уявити собі роботу жодного медичного центру без використання електрокардіограми, електроенцефалограми тощо.

Ідею щодо встановлення пам’ятника приписують видатному французькому вченому Клоду Бернару, якого називали «батьком фізіології» і водночас «принцом вівісекції». Він вважав: «Наука про життя – це прекрасна і блискуча зала, потрапити до якої можна лише через велику брудну кухню».

Справа про коричневого собаку

Недивно, що робота з тваринами спричиняла серед сучасників бурхливий резонанс. Відкритий дослід над живим собакою, проведений першовідкривачем гормонів Вільямом Бейлісом, викликав величезне обурення серед зоозахисників. У 1906 році песикові встановили пам’ятник, і під ним почали розгорятися сутички. Мітинги, заворушення й арешти тривали в Лондоні два роки, аж доки влада не вирішила прибрати монумент.

Нині, з 1985 року на його місці стоїть нова скульптура. На відміну від попередньої, на ній немає гнівних написів: «Мужі й жінки Англії, доки це триватиме?» Проте зворушлива беззахисність собаки промовляє краще за будь-які слова. 

Зобов’язує гідність

Етичну складність питання виразно унаочнює відомий «Пам’ятник собаці» на території Інституту експериментальної медицини РАМН у Санкт-Петербурзі. На його встановленні наприкінці життя наполіг академік Павлов. На п’єдесталі закарбовані слова творця науки про вищу нервову діяльність: «Нехай собака, помічник і друг людини з доісторичних часів, приноситься в жертву науці, але наша гідність зобов’язує нас, щоб це відбувалося незмінно й завжди без зайвого мучительства».

Генетичне плетиво

Теплом і вдячністю віє від скульптури, яка увічнює лабораторних мишей. Цей дотепний пам’ятник було встановлено в Новосибірську біля Інституту цитології та генетики. Мишка в окулярах, тримаючи в руках спиці, виплітає молекулу ДНК й символізує цим той колосальний внесок, який зробили гризуни у вивчення генетичної інформації, молекулярних і фізичних механізмів захворювань, розробку нових ліків.

Слава поп-зірки

Не всіх лабораторних тварин, що зробили внесок у науку, поглинула невідомість. Перша клонована вівця отримала ім’я – і всесвітню популярність. Подейкують, клонований зразок номер 6LL3 був названий на честь співачки Доллі Партон. Фермерам, які доглядали за ягням, видався кумедним той факт, що клітину, з якої його виростили, було взято з вимені. Тож вони й зробили вівцю тезкою виконавиці з розкішним бюстом.

Вівця Доллі стала медійною персоною, прожила шість років і народила шістьох ягнят. Сьогодні її чучело виставлено в Королівському музеї Шотландії. Й це теж форма посмертної слави.

Тотальна несправедливість

А де ж пам’ятник дрозофілі?! – обурено вигукують дослідники та пропонують обов’язково втілити такий проект. Адже саме ці мушки найчастіше використовуються в дослідженнях у галузі генетики, фізіології, мікробного патогенезу та історії еволюції. Вони розмножується дуже швидко, тому вже за кілька тижнів можна відстежувати зміни в кількох поколіннях. Організм комашки нескладний, однак молекулярні механізми в ньому такі самі, як і в інших тварин. Людина й мушка мають близько 75 % спільних генів хвороб, а понад 50 % білків дрозофіли – такі самі, як у ссавців. Крилатих успішно використовують для моделювання складних неврологічних захворювань, для досліджень окислювальних процесів у клітинах, при імунологічних тестах, при інтоксикаціях, при вивченні раку та в багатьох інших експериментах. Тож ці крихітки напевне також мають право на подяку.

Healthy and Happy: Неврологія

___

Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.