Жертви науки

Першими на шляху до прогресу – після самих учених – ставали тварини. І єдине, чим може відповісти людство, це вдячність. Саме тому в світі існують десятки скульптур та інших меморіалів, присвячених нашим меншим братам, які уможливили стрімкий розвиток медицини.

«Ветерани» досліджень

Одним із найперших монументів піддослідним тваринкам стала скульптура жаби, що з’явилася наприкінці ХІХ ст. в Сорбонні біля Пастерівського інституту. Досліди над цими земноводними поклали початок розділу фізіології, який вивчає електричні явища в організмі – й сьогодні ми не можемо уявити собі роботу жодного медичного центру без використання електрокардіограми, електроенцефалограми тощо.

Ідею щодо встановлення пам’ятника приписують видатному французькому вченому Клоду Бернару, якого називали «батьком фізіології» і водночас «принцом вівісекції». Він вважав: «Наука про життя – це прекрасна і блискуча зала, потрапити до якої можна лише через велику брудну кухню».

Справа про коричневого собаку

Недивно, що робота з тваринами спричиняла серед сучасників бурхливий резонанс. Відкритий дослід над живим собакою, проведений першовідкривачем гормонів Вільямом Бейлісом, викликав величезне обурення серед зоозахисників. У 1906 році песикові встановили пам’ятник, і під ним почали розгорятися сутички. Мітинги, заворушення й арешти тривали в Лондоні два роки, аж доки влада не вирішила прибрати монумент.

Нині, з 1985 року на його місці стоїть нова скульптура. На відміну від попередньої, на ній немає гнівних написів: «Мужі й жінки Англії, доки це триватиме?» Проте зворушлива беззахисність собаки промовляє краще за будь-які слова. 

Зобов’язує гідність

Етичну складність питання виразно унаочнює відомий «Пам’ятник собаці» на території Інституту експериментальної медицини РАМН у Санкт-Петербурзі. На його встановленні наприкінці життя наполіг академік Павлов. На п’єдесталі закарбовані слова творця науки про вищу нервову діяльність: «Нехай собака, помічник і друг людини з доісторичних часів, приноситься в жертву науці, але наша гідність зобов’язує нас, щоб це відбувалося незмінно й завжди без зайвого мучительства».

Генетичне плетиво

Теплом і вдячністю віє від скульптури, яка увічнює лабораторних мишей. Цей дотепний пам’ятник було встановлено в Новосибірську біля Інституту цитології та генетики. Мишка в окулярах, тримаючи в руках спиці, виплітає молекулу ДНК й символізує цим той колосальний внесок, який зробили гризуни у вивчення генетичної інформації, молекулярних і фізичних механізмів захворювань, розробку нових ліків.

Слава поп-зірки

Не всіх лабораторних тварин, що зробили внесок у науку, поглинула невідомість. Перша клонована вівця отримала ім’я – і всесвітню популярність. Подейкують, клонований зразок номер 6LL3 був названий на честь співачки Доллі Партон. Фермерам, які доглядали за ягням, видався кумедним той факт, що клітину, з якої його виростили, було взято з вимені. Тож вони й зробили вівцю тезкою виконавиці з розкішним бюстом.

Вівця Доллі стала медійною персоною, прожила шість років і народила шістьох ягнят. Сьогодні її чучело виставлено в Королівському музеї Шотландії. Й це теж форма посмертної слави.

Тотальна несправедливість

А де ж пам’ятник дрозофілі?! – обурено вигукують дослідники та пропонують обов’язково втілити такий проект. Адже саме ці мушки найчастіше використовуються в дослідженнях у галузі генетики, фізіології, мікробного патогенезу та історії еволюції. Вони розмножується дуже швидко, тому вже за кілька тижнів можна відстежувати зміни в кількох поколіннях. Організм комашки нескладний, однак молекулярні механізми в ньому такі самі, як і в інших тварин. Людина й мушка мають близько 75 % спільних генів хвороб, а понад 50 % білків дрозофіли – такі самі, як у ссавців. Крилатих успішно використовують для моделювання складних неврологічних захворювань, для досліджень окислювальних процесів у клітинах, при імунологічних тестах, при інтоксикаціях, при вивченні раку та в багатьох інших експериментах. Тож ці крихітки напевне також мають право на подяку.

Володимир СЕМЕНЮК, лікар-невропатолог вищої категорії

“Розвиток сучасних технологій сягнув так далеко, що припускають: невдовзі експерименти над тваринами будуть непотрібні. Використовуватимуться електронно-клітинні «замінники» організмів”.

Healthy and Happy: Неврологія

___

Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.