Запах жінки & чоловіка

Учені з’ясували: всі форми життя, від мікробів до приматів, використовують хімічні регулятори, щоб змінювати поведінку своїх одноплемінників. Запахи, будучи хімічною сигнальною системою, відіграють значну роль і в людському спілкуванні. Чи допомагають вони віднайти заповітну «формулу любові»?

Олег МЕЛЕЩЕНКО, лікар-дерматовенеролог І категорії:

“На запах тіла можуть впливати нездужання – від банальної молочниці до серйозних гормональних порушень. Найкращий спосіб вберегтися від небажаних ароматів – дбати про своє здоров’я”.

 

Ефект метелика

Ще у ХІХ ст. французький ентомолог Жан Анрі Фабр припустив, що самиці метеликів, аби привабити представників протилежної статі, продукують якусь особливу хімічну речовину. Проте жодна з наявних тоді технологій не давала змоги підтвердити таку гіпотезу. Це відбулося в 1950-ті роки, коли група німецьких дослідників змогла екстрагувати секрет залоз самок шовкопряда, розібрати його на компоненти й довести, що самців приваблює лише один із них.

Невдовзі для речовин, які тварини виділяють у навколишнє середовище задля того, щоб викликати певні поведінкові реакції, запропонували назву – феромони (pherо – несу и hormао – збуджую). З’ясувалося, що феромони відіграють безліч ролей – це й розмітка території, і подання сигналу тривоги, і свідчення спорідненості… Та, ясна річ, найбільшу ажитацію викликає спроможність феромонів вливати на статеву поведінку.

Метелики, зачувши заповітний аромат, готові відмотати тисячі кілометрів, аби прилетіти до своєї прекрасної дами. Свинки, нюхнувши з флакона з андростеноном (одним із найбільш вивчених феромонів ссавців), поводяться, як на побаченні з кабаном. Макаки-резус, відчуваючи запах копулінів, феромонів вагінального секрету самок, починають… Е-е-е… Ну, скажімо так, вчиняти дії з категорії 18+.

 

Чарівний парфум?

Ясна річ, відкриття хімічних сполук, спроможних привабити протилежну стать, спричинило бум у парфумерній промисловості. Та насправді жоден з експериментів, у якому брали участь люди, не зафіксував випадків миттєвого впадання homo sapiens у любовний шал. Певні результати дали експерименти з андростероном. Ось один із них: жінкам і чоловікам пропонували обрати один із двох предметів, з яких один був оброблений феромоном, другий – ні. Чоловіки частіше обирали чистий предмет, жінки – оброблений. Немало! Але й небагато. А ось з копулінами взагалі нічого не вийшло – жодних закономірностей у поведінці.

Загалом, перевіряючи вплив феромонів так і сяк, науковці дійшли висновків:

  • по-перше, людина надто складна істота, аби бути готовою, неначе пес, що розпізнав готову до спарювання самицю, зриватися з повідка культурних регуляцій сексуальності.
  • по-друге, роль хімічних сигналів, які людина спроможна зчитувати на підсвідомому рівні, є дещо більшою, ніж набуття стану «сексуальної бойової готовності». І відповідальні за відповідь «так» або «ні» не так конкретні прості речовини, як складні біохімічні сполуки.

 

Репродуктивна завбачливість

Як відбувається вибір потенційного партнера? Існує припущення: жінки шукають не просто (і не завжди) суперкрутого мачо. Вони шукають найкращого батька для своїх дітей. Так, широкого розголосу набув експеримент, у межах якого представниць прекрасної статі просили обрати якусь із ношених чоловічих футболок. Здебільшого дами обирали одяг тих чоловіків, чий генний набір максимально відрізнявся від їхнього. Тобто, нюхові рецептори змогли донести інформацію про так званий головний комплекс гістосумісності. Це «сімейство» генів, яке відіграє дуже важливу роль у формуванні імунітету. В такий спосіб жінки наперед мають можливість подбати про здоров’я нащадків: що більша варіативність – то більше в організму можливостей захиститися від патогенів.

Аналогічні дослідження, в яких брали участь чоловіки, не виявили зв’язку між привабливістю жіночого запаху та генетичним розмаїттям імунних маркерів. Тож науковці припустили: з еволюційної точки зору виживання потомства більш важливе для жінок. А чоловіки у справі поширення роду людського роблять ставку на максимальну фертильність партнерки. І цьому також є підтвердження.

 

Нюховий штрих-код

Зокрема, співробітники Бернського університету переконливо довели чоловічу спроможність «зчитувати» носом репродуктивний потенціал. Жінок просили не вживати жодних засобів гігієни, гормональних контрацептивів і продуктів, спроможних вплинути на запах поту. Паралельно з забором зразків здійснювався аналіз рівня естрадіолу, прогестерону та тестостерону в слині. Цілком очікувано, чоловіки визнали найпривабливішими ті запахи, які відповідали більшій концентрації гормонів.

Відомо також, що ця концентрація – разом із готовністю до зачаття – змінюється протягом менструального циклу. Тож особлива привабливість у певний період – один з еволюційних механізмів пошуку партнера.

Олена ЯВОРОВСЬКА, кандидат медичних наук, лікар-дерматовенеролог І категорії, косметолог

“Хоч би якою була причина неприємного запаху тіла, головне – не маскувати її, а шукати ефективне рішення в кабінеті фахівця, аби уникнути серйозних наслідків”.

 

Принципи сумісності

Отже, феромони чи не феромони, усвідомлюємо ми це чи ні, а як не крути, запахи напевне містять безліч інформації. Й сьогодні віра в науку призвела до появи нового типу знайомств, так званих «феромонних вечірок», де потенційного партнера можна обрати саме за запахом одягу, що вдягався. Здавалося б, прекрасний варіант – адже природа свиню невідповідного партнера не підсуне!

Однак психологи зазначають: повністю покладаючись на біологічні чинники в побудові стосунків, люди часто оминають етап залицяння. А це той період, коли виникає можливість продемонструвати свої здібності та закласти основи довіри.

Отже, потяг на рівні хімії – ще не гарантія міцного шлюбу. Втім, несприйняття одне одного вже на рівні запаху – це також гарантія. Того, що шлюбові напевне не бувати. І зробити свій прикрий внесок до нюхового несприйняття протилежною статтю (та й не тільки протилежною) може не якесь таємниче хитросплетіння генів, а нездужання.

 

Нахімічили не те

Так, приміром, поява ацетонових акцентів може свідчити про інфекцію, про проблеми зі ШКТ, нирками чи печінкою, а також про різноманітні ендокринні патології, пов’язані з цукровим діабетом. Прикре амбре, до речі, може виникнути й у практично здорової людини, причому на тлі фанатичного бажання подобатися. Бо ацетоновий запах – частий наслідок низьковуглеводних дієт.

Окрім ацетонового амбре, про порушення функціонування організму можуть свідчити запахи оцту, риби, сиру, бродіння… Словом, лікарям, якби вони не мали можливості покладатися на дані лабораторних досліджень, довелося б створити детальний перелік неприємних запахів, порівнюваний за багатством із лексиконом сомельє.

 

Здорові рішення

Що робити у випадку, якщо людина сама помічає, що, попри дотримання правил гігієни, запах її тіла змінився? Або, що більш імовірно, зміни помітні у стані когось із близьких? Замість того, щоб покладатися на парфумерію, краще завітати до лікаря, який проаналізує супутні симптоми, виявить джерело проблеми та запропонує комплексне рішення. Якщо неприємності обумовила атака грибків чи інших інфекцій, знадобиться медикаментозне лікування та виявлення чинників, які не дали організму шансу впоратися з агресором. Якщо неприємний запах спричинений надмірною пітливістю – рішення знайдеться в кабінеті дерматолога. А коли йдеться про порушення метаболізму – краще звернутися до ендокринолога, гастроентеролога.

 

Чутливість до запахів у статей неоднакова: в жінок тонший нюх, але чоловіки сильніше реагують на запахи.

Нюх людей слабший, ніж у багатьох тварин. Водночас запах людського тіла сильніший, ніж у багатьох представників царства фауни.

___
Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.