Вірус пристрасті

Ця інфекція не оминає і чоловіків, але в жіночому організмі їй миліше. Про папіломавірус та збитки від його гостювання розповідає експерт.

Світлана ФОМЧЕНКО, акушер-гінеколог І категорії, лікар з УЗД

“Загадку онкозахворювань інтимної зони в жінок розгадали лише у XX столітті, коли дізналися про існування вірусу папіломи людини. Ліків від нього не існує, проте медики навчилися запобігати, знаходити та боротися з наслідками його квартирування”.

 

Добрий чи злий

Папіломавірус має понад 100 різновидів. Серед них є доброякісні та злоякісні екземпляри. Перші провокують бородавки та папіломи. Другі – передракові та ракові захворювання. Фахівці відрізняють добрих і злих за номерами. Наприклад, 6 та 11 можна назвати добропорядними, щоправда, зі схильністю до утворення гострокінцевих папілом. А ось номери 16 та 18, які вважаються високоонкогенними, – лихі гості, які можуть поставити господарів у скрутне становище.

 

Мало чи багато

Доля онкогенного вірусу, який потрапляє в організм, залежить від його кількості та потужності захисної системи жінки. Спеціалісти визначили, що в разі надходження їх 105 на 1 мл крові у 70–80 % відбувається елімінація інфекції – від латинського еlimino – виносити за поріг. Простіше, через відсутність активної більшості вірус самоліквідується. Та якщо в організм потрапляє велика кількість вірусів, ризик, що вони почнуть вбудовуватися у геном клітин шийки матки, значно зростає. Й у такому разі виникають дисплазії, передракові та ракові захворювання.

 

Боятися чи розслабитися

Навіть якщо інфекція оселилася в організмі, й на бланку з результатами аналізів значиться її високоонкогенний статус, панікувати не варто.

По-перше, сама лише присутність незваного гостя, хоч і дуже злого, не означає, що він неодмінно наводитиме порчу. Цей вірус у 80 % випадків обирає людській організм як банк для зберігання себе коханого, без шкоди для здоров’я господаря. Зрозуміти, носій ви чи жертва, можна за наявністю завданої шкоди. В цьому допоможуть цитологічне (ПАП-тест) та кольпоскопічне дослідження – огляд у гінеколога із застосуванням оптичних пристроїв. Якщо діагностика не виявила жодних клітинних змін, достатньо просто спостерігати за вірусом під прикриттям гінеколога.

По-друге, є радісна новина – папіломавірус ще той боягуз. Він може самостійно залишити поле бою через рік-другий після нападу. Навіть без допомоги ліків. Або з мінімальною підтримкою – призначенням імуномодуляторів і препаратів з родини інтерферонів.

 

Легка чи важка

Уявімо собі, що вірус усе-таки розпочав ворожу діяльність і призвів до дисплазії – трансформації клітин епітелію шийки матки. Але й тут не все так песимістично: можливі абсолютно прийнятні варіанти розвитку подій залежно від ступеня пошкоджень.

Легкий. За кордоном його не лікують, а тільки спостерігають. Шанси, що вірус зникне, величезні.

Середній або важкий. Наразі спеціаліст робить на шийці матки коагуляцію (припікання) чи іншу процедуру видалення враженої тканини. Можливе призначення противірусних препаратів.

 

Скринінг чи ігнорування

Скринінги на виявлення наслідків діяльності папіломавірусу – традиційна практика світових медичних закладів. У нас такі програми також набирають обертів. Тож не пошкодуйте часу раз на рік перевірити стан інтимної сфери: здавати ПАП-тест і зробити кольпоскопію, а в разі потреби – й гістологію. Бо ж проявів дисплазії годі чекати. Вона не дає жодних візуальних чи симптоматичних натяків на свою присутність і поступово перетворюється на рак. Також варто періодично перевіряти, чи не оселився в організмі сам вірус, за допомогою сучасного методу ПЦР.

 

Презерватив чи вакцина

Спеціалісти радять не нехтувати методами захисту. І якщо презерватив відомий з прадавніх часів, то вакцинація проти папіломавірусу – сучасне ноу-хау. Цікаво, що у 70 країнах світу вона входить до національного календаря щеплень.

Які бувають? Оскільки найнебезпечніші високоонкогенні віруси, саме на них спрямована дія більшості вакцин. Проте бувають і такі різновиди, які охоплюють також доброякісні типи, аби бородавки та гострокінцеві папіломи не зіпсували настрою.

Коли робити? Світові фахівці вважають, що найкраще робити вакцинацію дівчатам і жінкам від 19 до 26. Дослідження саме в цій віковій групі довели найбільшу ефективність препаратів. Хоча є думки про користь щеплення ще до початку статевого життя. Цю теорію втілюють у життя в Аргентині, де безкоштовно вводять вакцину всім дівчаткам 11 років.

___
Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.