Вертебрологія. Захворювання

Хребет є фундаментом нашого тіла. Він підтримує його структуру, забезпечує мобільність. З огляду на важливість цього органу для загального фізичного благополуччя, виникає питання: як ми можемо дбати про здоров’я нашого хребта і як вирішити його проблеми? Відповіді на ці питання надає вертебрологія – наука, що вивчає хвороби та функціональні хребтові порушення.

Вертебрологія – це сучасна медична галузь, що спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань хребта та різних частин опорно-рухового апарату. Основним об’єктом її дослідження є саме хребет, який складається з хребців, міжхребцевих дисків, зв’язок та м’язів.

Терапевтичні методи у вертебрології переважно безопераційні. Загалом це медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, включаючи збільшення рухливості хребта за допомогою лікувальної фізкультури (ЛФК). Лише в надважких випадках може знадобитися хірургічне втручання.

Основні патології

Лікарі-вертебрологи займаються діагностикою, профілактикою та лікуванням патологічних процесів, які відбуваються з хребцями, дисками та міжхребцевими суглобами, хребтовими зв’язками, м’язами. Найбільше поширення мають:

• Остеохондроз, різного генезу дорсопатії: одне з найпоширеніших захворювань хребта, що виникає внаслідок зношення хрящових тканин між хребцями, тобто є наслідком дегенеративних змін, які ведуть до втрати еластичності тканей міжхребцевих дисків. Його симптоми – це біль та обмеження руху, а також оніміння у відповідних частинах тіла.
• Сколіози, лордози, кіфози: аномалії, при якій хребет викривляється у різних просторових напрямках. Це може призводити до деформацій тіла, ходи, головних болей та навіть проблем з диханням (в залежності від відділу хребта, який має кривизну). Дуже часто початок розвитку відбувається в дитячому віці. У дорослих може виникати внаслідок дегенеративних вікових змін у хребті або тяжких травм.
• Грижа міжхребцевого диска: виникає, коли м’яке дискове ядро виступає за його межі, стискаючи при цьому нерви та викликаючи доволі інтенсивний біль, оніміння, загальну слабкість.
• Спонділез: це дегенеративне захворювання хребта, яке призводить до змін в його структурі та функціях. При ньому відбувається втрата стійкості міжхребцевих сполучень. Проявляє себе цей недуг через больовий синдром, слабкість та відчуття нестійкості у хребті.
• Звуження або стеноз хребтових каналів: аномальне звуження просвіту каналу, що виникає в області міжхребтового отвору або збоку чи по центру. Внаслідок такого звуження виникає тиск на спинний мозок, нерви. Саме цей тиск призводить до інтенсивного болю, занімінню кінцівок, їхньої слабкості, яка відчувається особливо гостро під час рухів, ходьби. Частіше за все виникає стеноз в шийному відділі хребта або поперековому.
• Різного роду та походження травми хребта.

Симптоми та причини захворювань хребта

Захворювання хребта мають певні спільні причини їх розвитку. Наприклад, фізичні перенавантаження, вікові зміни в організмі, неправильна постава, надмірне сидіння або стояння (в силу професійних обов’язків), та таке інше.

Неправильне харчування – також одна з найпоширеніших причин розвитку хребтових недуг. Недостатність поживних речовин, особливо кальцію та вітаміну D, може призвести до послаблення кісткової тканини та збільшити ризик виникнення вертебрологічних проблем.

Солідний вік теж «дає про себе знати» через деякі проблеми з хребтом. З часом хребет піддається природному процесу зношування, і це може сприяти розвитку різних захворювань, таких як остеохондроз, дегенеративні зміни дисків, артроз.

До групи ризику також входять люди з генетичною схильністю, оскільки деякі вертебрологічні патології мають спадковий характер.

Важливо розуміти, що багато з цих факторів можуть взаємодіяти між собою, і підтримка оптимального стану хребта складається не лише з лікування, але й профілактики та зміни стилю життя. Регулярна фізична активність, правильне харчування та уникнення надмірного фізичного навантаження можуть допомогти зменшити ризик розвитку проблем із хребтом.