Рятуючи принцесу на горошині. Фіброміалгія

Фіброміалгія

Сну наче не було, а тіло ниє, ніби вночі з вас знущалася не одна горошина, а ціла рота. Чому – незрозуміло… А там, де незрозуміло, починаються загадки. Одну з них під назвою фіброміалгія науковці намагаються розгадати вже не одне десятиліття. 

Учитель-мучитель

Коли біль стискає тіло в жорстоких обіймах, останнє, що спадає на думку, – це дякувати природі за те, що вона подарувала нам здатність відчувати дискомфорт. Та насправді біль є безцінним даром, який учить реагувати на зовнішні та внутрішні загрози. Про те, наскільки це важливо, свідчать рідкісні випадки вродженої аналгезії, тобто неспроможності відчувати біль. Більшість дітей, які страждають на такий розлад, не доживають до дорослого віку – буває, вони навіть ходити не вміють так, аби не поламати собі кісток! Окрім травм, фатальними для них стають не помічені вчасно захворювання. 

Команда до спротиву

Попередження та навчання – це ще не всі функції болю. Подаючи сигнал про негаразди, він запускає в організмі компенсаторні механізми. Так, під час експериментів при больових впливах виявляють реакції, спрямовані на відновлення процесів, органів і систем. Наприклад, це може бути напруження м’язів для захисту внутрішніх органів, підвищення активності імунної системи (скажімо, збільшення кількості лейкоцитів на випадок вторгнення інфекції), підвищення секреції речовин, які сприяють регенерації тканин, та багато інших проявів. 

Знайти дороговказ

Природність болю геть не означає, що його потрібно будь-що терпіти. Адже тоді, коли біль стає постійним супутником, усі його «переваги» розчиняються в стражданні. І, прагнучи позбавитися муки, прямувати потрібно не в тому напрямі, який вказує реклама, а в тому, де проконсультує грамотний фахівець.

Обираючи стратегію боротьби з болем, необхідно:

  • По-перше, з’ясувати причину больових відчуттів. Бо бездумно ковтаючи знеболювальне, можна з легкістю проґавити дуже серйозні патології. Той самий головний біль може мати сотні, якщо не тисячі причин – від банальних (неправильно підібрані окуляри чи надто туга зачіска) до серйозних (хронічна інтоксикація, серйозні порушення опорно-рухового апарату чи навіть розвиток пухлинних процесів у головному мозку).
  • По-друге, знаючи про причини епізодичних нападів болю, необхідно разом із лікарем підібрати відповідний препарат. Вочевидь, позбавлення від періодичного болю в жінок і боротьба з нападами мігрені, приміром, потребуватимуть різних лікарських засобів.
  • По-третє, пам’ятати про те, що знеболювальних препаратів без побічних ефектів не існує, і довготривалий прийом будь-яких, навіть «м’яких» безрецептурних знеболювальних не піде організму на користь. Звісно, особливої уваги потребують випадки, коли біль стає хронічним. 

Викрадачка якості життя

До доволі поширених форм хронічного больового синдрому належить фіброміалгія. Цей термін походить від латинського fibro-, тобто сполучна тканина, грецького myo-, м’яз і грецького algos – біль. Отже, назва синдрому буквально вказує на те, що біль може відчуватися чи не всюди. Окрім болю, це тяжке генералізоване захворювання характеризується порушеннями сну, в’ялістю, виснаженням, ознаками депресії. Помічені й описані такі стани були давно – а ось над тим, який їх побороти, лікарі билися не одне десятиліття. 

Ревматизм чи неврастенія?

Медики початку та середини ХХ ст., будучи свідками стрімкого розвитку фармацевтики та появи дедалі нових протизапальних препаратів і анальгетиків, вірили в те, що про механізм появи болю науці вже відомо все. Тож ті захворювання, які чинили спротив медикаментозному знеболюванню, вважалися психогенними, тобто спричиненими психологічними причинами. Однак синдром, за якого м’язи та зв’язки весь час відгукувалися болем, доволі вперто не вкладався в концепцію суто тілесного або суто психічного розладу.

Спочатку вважали, що біль провокує ураження чи запалення тканин. Але з розвитком діагностичних можливостей з’ясувалося, що це не так. Отже, корінь проблеми – у психіці? Тут ясна картинка також не вимальовувалася. Так, у багатьох пацієнтів біль ішов пліч-о-пліч із депресією. Та чи була вона першопричиною? Бо ж постійне страждання у будь-кого відбере радісне сприйняття життя!

Нині стає дедалі більш зрозумілим, що при фіброміалгії відбувається збій у системі сприйняття болю. Через порушення нейрохімічного балансу в організмі навіть легка стимуляція відчувається як інтенсивний біль. Про те, що він не «надуманий», переконливо свідчать дослідження, які фіксують активність мозку у відповідь на подразнення.

І поштовхом до такого порушення стає не один чинник, а спадковість і цілий комплекс біологічних, психологічних і навіть соціальних причин. А це означає, що позбавлення пацієнта страждання потребує так само комплексного підходу. Саме тому над такими випадками в Healthy&Happy працює команда лікарів. 

Крок за кроком

Спершу пацієнт, який жаліється на хронічний біль, має пройти загальний огляд і здати базові аналізи, аби переконатися, що саме провокує страждання – ураження тканин чи особливості в роботі нервової системи. Якщо є підстави підозрювати підступну «героїню» цього нарису, то перший лікар, з яким варто проконсультуватися, – це фахівець із психосоматичних станів. Помічним може стати і прийом антидепресантів, і психотерапія – доведено ефективний метод при фіброміалгії. Не менш важливу роль, ніж наведення ладу в думках, відіграє правильний рух, тож наступний медик – це спеціаліст із лікувальної фізкультури. Звісно, ніхто не відправлятиме стражденних «ніжних принцес» тягати штанги. Згідно з рекомендаціями Американської спільноти з вивчення болю, при фіброміалгії рекомендовані аеробні вправи помірної інтенсивності, які розпочинаються у дуже невисокому темпі з поступовим його підвищенням. 

І це – не бабусині казки!

Окрім психотерапії та збалансованих фізичних навантажень, свої результати дає і рефлексотерапія, яка використовується як додаткове лікування. Методики, застосовувані в межах цього напряму, почасти поєднують переваги першого та другого підходів, адже вони сприяють душевному релаксу та розслабленню скутих перенапруженням м’язів.

Які саме процедури слід застосувати, залежить від індивідуальної ситуації, а також від налаштування пацієнта. Якщо комусь, наприклад, принципово не до вподоби акупунктура – ну лякає його уподібнення до дикобраза, і все тут! – тоді гармонізувати внутрішній стан може допомогти акупресура (точковий масаж), моксотерапія (прогрівання полинними сигарами), літотерапія (накладання у потрібні місця прогрітих камінців), лазеротерапія та інше.

Вплив на точку акупунктури або на патологічну зону – від 10 секунд до 2–5 хвилин, а тривалість сеансу в середньому від 40 до 90 хвилин. Щодо кількості процедур, то курс лікування передбачає їх близько 14. Головне – правильне підлаштування під конкретну ситуацію. І тоді, завдяки спільним зусиллям лікарів різних спеціальностей, нездужання відступає. Можлива і довготривала ремісія, і остаточне прощання з проблемою.

ЦИФРИ

  • Від 2 до 8 % населення, за різними даними, стикаються з фіброміалгією. При цьому жінки страждають від неї вдвічі частіше, ніж чоловіки.
  • До 30 % тих, хто має фіброміалгію, втрачають працездатність.

Ганна ЛЕМЕЩУК, рефлексотерапевт

Ганна ЛЕМЕЩУК, рефлексотерапевт

“Характерною ознакою фіброміалгії є особлива болісність у точках підвищеної чутливості. Порятунок від больового синдрому – завдання № 1 для допоміжних терапевтичних методик”.

Healthy and Happy: Психотерапія

___

Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.