Подарунки Ренесансу

У цей історичний період у Європі зростає інтерес до експериментальної науки – і на тогочасну медицину очікують революційні відкриття.

Подарунки Ренесансу

Ігор ОЛЕКСЕНКО, лікар зі спортивної медицини вищої категорії, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, член Медичної комісії Національного олімпійського комітету України. Володіє двома патентами: спосіб консервативного лікування остеохондрозу та остеоартрозу суглобів

“Теоретичні та практичні надбання епохи Ренесансу значною мірою заклали основи сучасної медицини”. 

Золотий час анатомії

Саме так називають XVI сторіччя, коли медики та митці, активно досліджуючи мертві людські тіла, заходилися створювати детальні анатомічні атласи. Серед них – і геніальний Леонардо да Вінчі. Щоправда, його записи та ескізи не були видані та стали відомі світові лише за 400 років. Тож засновником сучасної анатомічної науки вважають Андреаса Везалія. Анатомуючи трупи, він довів: у трудах античного хірурга Галена, чиї погляди вважалися беззаперечною істиною, містилося щонайменше 200 помилок. Дати адекватне бачення була покликана фундаментальна праця «Будова людського тіла» в семи книгах.

Побутує думка, ніби ривок у вивченні анатомії в період Відродження виник як протидія обскурантизму «темних віків». Та насправді, спостерігають авторитетні медієвісти, церква ніколи не забороняла розтинів трупів із медичною метою. До речі, коли Везалій отримав прочухана від інквізиції, його звинувачували геть не в тому, що він препарував мертві тіла, а в тому, що зазіхнув на авторитет Галена. 

Поема про заразу

Якщо за Середньовіччя населення масово косила чума, то за часів Ренесансу на перший план вийшла нова напасть – сифіліс. Цей «презент» від Нового світу спочатку називали «неаполітанською хворобою». Саме там наприкінці XV ст. захворювання почало поширюватися в гострій і стрімкій формі. Аж тут до епідемії додалася політика – французький король Карл VIII вирішив загарбати Неаполітанське королівство. Спочатку воєнні дії мали успіх, король і його війська навіть влаштували з нагоди перемоги феєричну оргію. Та потім завойовників вигнали, й армія найманців посунула назад, розносячи «любовну чуму» всією Європою. Недивно, що тепер сифіліс дістав назву «французька хвороба».

Сама назва «сифіліс» уперше з’явилася в поемі лікаря-венеціанця Джироламо Фракасторо. А завдяки праці «Про контагії, контагіозні хвороби та лікування» цього лікаря вважають одним із попередників наукової епідеміології. Він узагальнив усю наявну інформацію про заразні захворювання, описав симптоми, відомі методи лікування та висунув припущення про існування трьох способів зараження: під час безпосереднього контакту, через речі та через повітря. Також Фракасторо впровадив терміни «інфекція» та «дезінфекція». 

Прорив у хірургії

Тривалий час терапія вважалася справою учених мужів – лікарів, а хірургія була парафією цирульників. Одне з возз’єднань цих наук відбулося в особі француза Амбруаза Паре, учня цирульника, який здобув медичну освіту і став військовим хірургом. Що було більшою бідою в ті часи: вогнепальні поранення чи способи їх лікування – це велике питання, адже рани припікали киплячою олією. Не маючи сил дивитися на муки бійців, молодий хірург наважився використати не киплячу олійну суміш, а холодну – з додаванням яєчного білка та трояндової олії. Рецепт, як він стверджував, було взято з пізньоантичного джерела. Напевно, Паре збрехав, бо латини він не знав. Утім, це не завадило придуманій ним суміші показати хороші результати.

Праця Паре «Спосіб лікувати вогнепальні рани, а також рани, завдані стрілами, списами тощо», яка містила багато цінних спостережень, швидко поширилася і здійснила переворот у медицині. Також французький хірург став винахідником багатьох медичних інструментів та ортопедичних приладів, серед яких штучні суглоби, кінцівки та зуби. 

Народження фармакології

Хтозна, можливо, не бачити б нам на полицях аптек розмаїття рятівних препаратів, якби не постать Філіпа Ауреола Теофраста Бомбаста фон Гогенгайма, відомого як Парацельс (тобто подібний Цельсу). Алхімік вірив, що макрокосм представлений у мікрокосмі свідомості – і мозок, «зліпок» із Всесвіту, може розкрити всі його таємниці. Зважаючи на те, що в певний момент Парацельс почав віддавати перевагу тавернам, а не бібліотекам, може здатися, що його відкриття пояснюється хіба що містичним осяянням. Утім, напевно, в їх основі все-таки лежав досвід. Парацельс учив, що всі живі організми складаються з хімічних речовин, а отже, хімічними засобами можна відновити баланс у людському організмі. Він став засновником ятрохімії – науки, яка вперше поєднала хімію і медицину. Власне, розробки Парацельса та його наступників поклали початок сучасній фармакології.

Healthy and Happy: Спортивна медицина

___

Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.