Плазмоліфтинг в ортопедії та травматології
У сучасній медицині все більша увага приділяється нефармакологічним методам лікування. Подібна тенденція має цілий ряд передумов:
- наростаюча алергізація населення;
- висока поширеність лікарської резистентності;
- широкий спектр побічних дій медикаментів;
- численні захворювання, викликані прийомом фармпрепаратів.
Ці чинники змушують шукати інші методики лікування, спрямовані активізувати захисні сили організму. В першу чергу це репаративна та фізична терапія в усьому їх спектрі та різноманітті. Саме тому, наприклад, в останніх рекомендаціях найбільших європейських, так і північноамериканських ревматологічних асоціацій з лікування остеоартриту в якості лікувальних заходів першої лінії виведені не медикаментозні методи лікування, а зміна способу життя, оптимізація рухової активності, ортопедичні посібники та фізичні методи впливу на хворобу.
Передісторія
Спроби мобілізувати захисні сили організму шляхом тканинної терапії були зафіксовані на початку 20 століття. У вітчизняній медичній школі перші успіхи мав святитель Лука Войно-Ясенецький, один з найбільших лікарів та християнських подвижників 20 століття, який ще в 1936 році вперше почав успішно застосовувати аутогемотерапію в лікуванні інфекцій від ран та гнійних захворювань шкіри і підшкірної клітковини.
Плазмоліфтинг і сьогодення
Сьогодні одним з найбільш прийнятних методів репаративної терапії є локальне введення збагаченої тромбоцитами плазми (platelet rich plasma) PRP-терапія або плазмоліфтінг.
PRP-терапія або плазмоліфтінг – один з найпоширеніших у світі методів тканинної терапії, в основі якої є відновлююча, імуномоделююча та протизапальна дії. Суть методу полягає в насиченні тканин власної плазмою крові з тромбоцитарним концентратом. Зазвичай терапія проходить у вигляді ін’єкцій, або поверхневим аплікаційним методом. До переваг методу можна віднести її ефективність, безпеку, низьку інвазивність, а також можливість застосування при багатьох захворюваннях, коли інші методи лікування жорстко лімітовані або неприйнятні.
Що таке тромбоцити і яка їх роль?
Тромбоцити – це найменші з трьох основних типів кров’яних клітин, сприяють запобіганню кровотеч. При електронній мікроскопії схожі на диски діаметром близько 3 мкм. Утворюються в червоному кістковому мозку зі стовбурових клітин мієлоїдного ряду – мегакаріоцитів. Середній термін життя тромбоцита в кровоносному руслі 7- 9 діб, остаточне руйнування відбувається в селезінці та печінці.
Відкриття тромбоцитів пов’язують з ім’ям італійського біолога, одного з родоначальників європейської гістології, Джуліо Біззоцеро, який в 1882 році, озброєний лише звичайним мікроскопом вперше описав будову та висловив припущення про роль тромбоцитів в кровоносному руслі. Так на протязі декількох десятків років вони іменувалися “бляшками Бідзодзеро”. Нормальна кількість тромбоцитів у крові дорослої людини складає 180-320 х 109 / л. Тромбоцитозом вважається стан підвищеного вмісту. При пониженому – Тромбоцитопенія.
Функції тромбоцитів
Як і інші клітини крові, тромбоцити мають ряд основних функцій.
Захистна функція
Маючи на поверхні відповідні рецептори, і пересуваючись в кровотоці по периферії судини, відбувається так званний “контакт” з судинною стінкою. При виявленні оголених ланцюгів білку колагену, в тромбоциті запускається ланцюг біохімічних реакцій, здатний захистити судинні стінки від пошкоджень. Так в результаті відбуваються такі процеси, як адгезія, тобто коли клітина прикріплюється до місця пошкодження, так і агглютинація (“один до одного”). Саме вони в комбінації “закривають” місце пошкодження та починають процес відновлення цілісності судинної оболонки. Крім того, тромбоцити здатні утворювати псевдоподїї (ложноножки) – це цитоплазматичні вирости, які здатні активно поглинати мікробних агентів ( процес фагоцитозу)
Відновлювальна функція
Тромбоцити беруть активну участь в згортанні крові (процеси формування кров’яного згустку та розчинення). Реалізація відновлювальних функцій збагаченої плазми відбувається завдяки наявності в тромбоцитах ряду біологічно активних білкових сполук, які називаються факторами росту. Основні з них: інсуліноподібний ФР, тромбоцитарний ФР, епідермальний ФР, фібробластний ФР, ростовий фактор ендотелію судин, тромбоспондін, остеонектін та інші.
