Мозок дає збій

Сіра речовина – загадкова субстанція. Й не завжди вона дарує теорію відносності. Іноді результатом мозкових змін стає деменція. Як запобігти хворобі й що робити, якщо вона спіткала когось із близьких?

 Тактика допомоги

Що робити, коли хтось із близьких захворів, і деменція стала не просто медичним терміном, а реальністю життя? Треба змінюватися!

Зважайте на синдром малюка. Людей похилого віку, які втрачають самостійність, часто порівнюють із дітьми. Дослідники, до речі, помітили, що в розмовах із малечею дорослі підсвідомо переходять на «дитячий» стиль мовлення – починають говорити повільніше, голосніше, дуже чітко артикулюючи звуки. Таке поводження доречне й під час бесід із людьми, котрі втрачають когнітивні здібності.

Тримайте емоційний контакт. Дуже часто в таких хворих розвивається тривожність, агресивність, підозріливість. Поширеним явищем є так зване маячне заподіяння шкоди – переконаність у тому, що оточення має злі наміри щодо майна чи самої людини. Втім, чи потрібно переконувати хвору бабусю, що сусід аж ніяк не краде її речі, бо немає доступу до квартири? Навряд чи ваші спроби розкрити очі на те, що це маячня, спрацюють. Але! Те, як ви відповідатимете, з якою інтонацією говоритимете, відіграватиме вагому роль. Не так важливо, чи ви апелюватимете до правдивої ситуації, чи підіграєте, пообіцявши розібратися з уявним сусідом, – головне, говорити впевнено, заспокійливим тоном. Бо ж утративши здоровий глузд, хворий не втрачає здатності тонко зчитувати емоції.

Говоріть про спогади. Дегенеративні процеси вражають передусім короткострокову пам’ять, при цьому спогади юності можуть зберігатися напрочуд чіткими та яскравими. Тому поговорити з близькою людиною про минуле, попросити розповісти якусь історію (нехай і вдесяте!) – прекрасна ідея. Хворий почуватиметься спокійніше, та й той, хто за ним доглядає, матиме можливість поспілкуватися з тією «частиною особистості» рідного, яку ще не встигла зруйнувати хвороба.

Визнайте, що слабкість – це нормально. Перебуваючи поряд із хворою рідною людиною, важко налаштуватися на позитив. Тож усвідомлення, що втома, гнів, образа та навіть сподівання на те, що ситуація розв’яжеться якнайшвидше, є нормальними реакціями. Замовчувати неприємності та, зціпивши зуби, рішуче рухатися вперед – прерогатива роботів із фантастичних бойовиків. А живій людині потрібна розрада. Чудово, якщо про болісні переживання вдасться поговорити з професійним психологом. Якщо ні – підтримки варто шукати в родичів, друзів або знайомих, які мали аналогічний досвід.

Дотримуйтеся принципу кисневої маски. Настанова, яка звучить у літаках, – спочатку убезпечити себе, а потім рятувати дитину – актуальна і для тих, хто турбується про безпорадних літних людей. Якщо захворювання рідного потягне за собою на дно й доглядальника, від цього нікому не стане краще. Тому дбати про себе, тобто знаходити час на відпочинок і приємні заняття, – такий самий обов’язок, як і надавати допомогу близьким. У скрутній ситуації не варто соромитися просити про підтримку родичів і друзів, звертатися до соціальних  служб. Інакше вимушене затворництво помножиться на емоційне вигорання.

 9 факторів ризику

Хоча мозкові дегенеративні процеси притаманні людям старшого віку, спеціалісти переконані, що зміни в комп’ютерному центрі організму починаються далеко до перших дзвіночків хвороби. Тож є шанс, що, заздалегідь подбавши про здоров’я мозку, можна зменшити ризик розвитку хвороби. Вчені припускають, що профілактика зарадить у 35 % випадків. Про це повідомила міжнародна група нейрохірургів і нейробіологів, опублікувавши в поважному медичному журналі Lancet результати своїх досліджень. До речі, варто дбати про стан своєї сірої речовини, бо вчені погрожують страшними цифрами. Так, вони прогнозують, що на 2050 рік із такою проблемою стикнеться понад 130 млн людей у всьому світі. Наразі цифра трохи менша за 50 млн. Під час досліджень учені виокремили дев’ять чинників, що збільшують імовірність старечої проблеми. Профілактика дасть надію, що мозок працюватиме не гірше за швейцарський годинник до глибокої сивини. Спеціалісти навіть розрахували відсотки впливу того чи іншого чинника. Отже:

• часткова чи повна втрата слуху в розквіті сил (скажімо, в 40 з гаком) підвищує ризик на 9 %;
• проблеми з навчанням, що завадили здобути бодай середню освіту, – 8 %;
• пристрасть до цигарок – 5 %;
• депресивні настрої, які ігноруються, – 4 %;
• обмаль руху й надлишок сидіння-лежання – 3 %;
• стрибки тиску – 2 %;
• зайва вага – 1 %;
• діабет II типу – 1 %.

Цифри, звісно, не вражають, і на 65 % розвиток хвороби нам не підвладний. Утім, чом би не докласти зусиль та не зробити бодай те, що залежить від нас самих.

Рятівне коло

На жаль, щеплення проти старечого слабоумства поки що не винайшли, однак фахівці, які присвятили цій проблемі десятки років свого життя, радять такий план дій.

Вчитися. Аби протистояти хворобі, треба укріплювати нейронні зв’язки мозку. А в будь-якому віці найкращий спосіб це зробити – виконувати завдання на межі власних можливостей. Для порівняння, у малюків до 3 років процес нарощування нейронних зв’язків відбувається найшвидшими темпами, бо дитина постійно зайнята тим, що намагається осягнути неосяжне. З віком темпи уповільнюються, тож навантажуймо мозок новим клопотом. Бажано складним, аби треба було поламати голову. Вивчення французької, хто ще не вивчив, годиться.

Спілкуватися. Тільки-но людина стає асоціальною, чекай біди. Тож головне завдання – знаходити товаришів за інтересами й бути на зв’язку без обмежень. Також безцінним буде спілкування зі старенькими рідними, аби вони не відчували своєї меншовартості і, не дай Боже, не впали в депресію, яка само по собі вже критична для розвитку хвороби.

Рухатися. Пробіжки чи скандинавська хода, йога чи ранкові вправи – будь-яка регулярна активність підтримуватиме здоров’я не лише серця, а й мозку. Так наголошують спеціалісти з деменції.

Тримати під контролем вагу, тиск, цукор та холестерин. Усі ці показники вкрай важливо відстежувати, й не тільки для профілактики мозкових вибриків. Гіпертонія, цукровий діабет, атеросклероз нікого не роблять здоровішими. Приймати призначені лікарем препарати та стежити за щоденним меню – обов’язок кожного сумлінного громадянина.

Стежити за вухами. Як поганий слух впливає на деградацію мозку? Дуже просто. Людина перестає сприймати когнітивне розмаїття світу й поступово стає апатичною та втрачає смак життя. Крім того, проблеми зі слухом рано чи пізно ведуть до ізольованості та депресії.

Техніка спілкування

У 1980-хроках соціальний працівник Наомі Фейл розробила методику спілкування з людьми, які страждають від деменції. Серед її принципів:

• не сперечатися з підопічним;
• орієнтуватися на емоції, а не на слова;
• говорити спокійно та розважливо;
• ставити запитання, на які можна дати прості відповіді: «хто-що», «де–коли–як». Запитання зі словом «чому» можуть бути заскладними;
• висловлювати в одному реченні одну думку;
• підтримувати під час бесіди візуальний контакт;
• підкріплювати розмову невербальними засобами комунікації: мімікою, жестами, інтонаціями;
• давати час на обробку інформації.

А чи знали Ви? Щонайменше 50 % від усіх випадків деменції становить хвороба Альцгеймера.

Рената МОЛІМОН, лікар-психотерапевт 

З віком мало кому з нас вдасться уникнути забудькуватості та складнощів у сприйнятті нової інформації. Втім, цілком природне зниження когнітивних здібностей дуже важливо не переплутати з першими, ще малопомітними ознаками серйозних порушень. Погіршення пам’яті, поганий сон, різкі перепади настрою, дратівливість або апатія – ці та інші ознаки є приводом для візиту до лікаря. Принаймні, аби переконатися, що все гаразд. Однак ці симптоми можуть свідчити про розвиток патологічних процесів. І добре, якщо їх причини в гормональному дисбалансі або депресивних розладах, гірше, якщо це результат судинної деменції, хвороби Паркінсона або Альцгеймера. У цьому випадку час відіграє вирішальну роль: чим раніше виявити недуги, тим більше шансів довше зберегти повноцінне життя.

Healthy and Happy: Психосоматична медицина

___

Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.