Крапля нікотину

Паління з друзями кальяну чи перехід із цигарок на електронні системи нагрівання тютюну сприймаються як атрибути модного способу життя, стають способом заявити про себе та відпочити. Проте всі нові фішки – це лише різні упаковки однієї залежності.

Тетяна ЄСІНА, психолог

“Сьогодні весь цивілізований світ прагне до здорового та якісного життя. Тож не займайтеся самообманом, покладаючи надії на нібито «безневинні» замінники традиційних цигарок”.

 

Тютюновий хіт-парад

 

Цигарки за популярністю утримують першість у курців. Біда в тім, що крім славетного конячого вбивці (а нікотину в кожній цигарці міститься до 10–15 мг), під час згоряння утворюється і вдихається близько 4 000 хімічних речовин, і всі вони – як на підбір, токсичні. На тлі їхньої руйнівної дії нікотин починає видаватися безневинним юнаком. Проте виправдання йому не дочекатися – бо саме цей полководець, спричиняючи залежність, веде за собою військо канцерогенів.

 

Кальян – наступна поширена форма вживання тютюну. В Україні, за різними даними, його регулярно розкурюють від 10 до 20 % молодих і дорослих людей. Багато хто вважає, ніби кальянний тютюн меншою мірою викликає залежність і завдає менше шкоди, а його вживання є більш естетично привабливим і соціально прийнятним. Утім, ані витончений аромат сумішей для паління, ані розміреність ритуалу аж ніяк не спроможні приховати правди: сеанс паління кальяну, який у середньому триває годину, генерує в 40 разів більше тютюнового диму, ніж одна цигарка. І смолисті речовини в цьому димі, і важкі метали, і канцерогени – все на місці. Щоденне розкурювання кальяну за кількістю споживаного нікотину еквівалентне випалюванню 10 цигарок на день.

Переваги? Ну, хіба в тому, що 10 – це не 20 і не 40. Кальян хоча б у кишеню собі не запхаєш і не хапатимешся за нього щопівгодини.

 

Електронні системи нагрівання тютюну на кшталт IQOS і GLO – також мають чимало прихильників. Пристрій використовує принцип нагрівання, а не спалювання тютюну. Через спеціальну технологію обробки – подрібнення та просочування гліцерином – тютюн у стіках має інший вигляд, але суть звички від того не змінюється. Нова система споживання тютюну покликана зменшити вплив на організм продуктів згоряння, й низка досліджень підтвердила це. Проте повністю позбавитися від шкідливих продуктів розпаду тютюну все-таки не вдалося, залишився на місці й нікотин, а отже – й залежність від цієї підступної речовини.

 

Він уже тут

Хоч би який вид тютюнових виробів пішов у діло, нікотин хутенько всотується в організм. Через слизову оболонку ротової порожнини може потрапляти від 25 до 50 % цієї речовини, а з дихальних шляхів при глибокому вдиху – всі 90 %. Нікотин всотується також через кишково-шлунковий тракт і навіть через шкіру.

Добре, якщо при першій затяжці спрацює захисна реакція у вигляді нудоти та назавжди відвадить від паління; бо той, хто продовжуватиме, швидко адаптується до тютюну.

 

Обери мене!

Потрапляючи в організм, нікотин починає пхати свого носа в усі справи. Він легко потрапляє до клітин (певні рецептори сприймають його за одну з форм природного ферменту ацетилхоліну) й починає переконувати їх у тому, що він кльовий чувак — приємний, веселий, душа компанії – та без нього просто не прожити! І він же ж правду каже. В мінімальних кількостях нікотин продукується печінкою й бере участь в обмінних процесах. Отже, організм ведеться на агітацію – і потрапляє в пастку.

 

Удар по «економіці»

На відміну від алкоголю, який розпочинає своє панування з революційних дій, нікотин діє скромно й не викликає бурхливих змін у поведінці. Проте, вбудовуючись у систему управління організмом, він працює методично. Зокрема – руйнує власне виробництво. Тютюн переконує: для чого напружуватися й продукувати ендогенний, тобто власний нікотин, якщо можна налагодити експорт і легко отримувати щедрі порції цієї речовини ззовні? А перенасичення ринку нам геть не потрібне! Отже, секреція власного нікотину припиняється, аби уникнути отруєння, й тіло потрапляє в залежність від «привозного товару».

Проте ця складова залежності – тільки один з етапів у процесі втрати суверенітету. Печінка спроможна доволі швидко оговтатися і буквально за кілька днів після відмови від паління відновити пригнічену раніше функцію.

Але ж нікотин розуміє, що зупинка «вітчизняного виробництва» – це так, лише захоплення одного з підприємств. Його мета набагато амбітніша – він претендує на представництво у центральних органах влади, тобто на те, щоб диктувати свої умови головному мозку.

 

При владі: пряник і батіг

Зміни, які відбуваються у психіці, й дають відповідь на те, чому людина палить. Під впливом нікотину підвищується рівень дофаміну, відповідального за відчуття щастя й легкої ейфорії. Також збільшується продукування адреналіну. Мозок отримує більше крові – й у голові «розвиднюється». Згодом рецептори чутливих до нікотину відділів мозку надійно звикають до зовнішньої стимуляції й вимагають дедалі більшої кількості речовини.

І мало того, що курець свідомо та підсвідомо хоче отримати задоволення. Тягнучись по наступну цигарку, він прагне уникнути цілої купи неприємних симптомів, які спричиняє синдром скасування. За недостатньої концентрації нікотину збільшується дратівливість, агресивність, тривожність, порушення уваги. Пізніше зростає апетит, і це стає прямим шляхом до появи зайвої ваги.

 

Розплата за бонуси

В осіб, залежних від нікотину, під впливом цієї речовини покращується настрій, поліпшується короткострокова пам’ять, пришвидшується реакція, загострюється уважність. Хронічним курцям паління допомагає долати стрес. Відчуття тамування голоду теж у певних випадках можна вважати за «бонус». Втім, за такі тимчасові переваги вже невдовзі доводиться розплачуватися – за стимуляцією невідворотно настає пригнічення.

Інтелектуальні реакції пригальмовуються, настрій падає. І такі «гойдалки» тютюн влаштовує не тільки нервовій системі. Так, помітно страждає серцево-судинна система. Стимулюючи її, нікотин викликає короткочасне підвищення серцевих скорочень і зростання артеріального тиску. Потім настає тривале зниження тиску й коронарного кровотоку, виникає системна вазоконстрикція, тобто системне звуження просвітів судин. Словом – тотальне знущання із серця й судин. І це ще тільки згадки про витівки самого нікотину, без судового засідання, на якому розглядалися б злочини, скоювані спільниками нікотину – продуктами згоряння.

 

Вихід із замкненого кола

Яка залежність від паління є сильнішою – фізична чи психологічна? Перша набагато більше дається взнаки, однак здолати її простіше, ніж другу. Бо думка про те, що «тютюнова затяжка = щастя» закарбовується у колишніх курців на довгі роки, й саме це змушує повертатися до паління навіть тих, хто тривалий час відмовлявся від шкідливої звички. Саме тому в лікуванні тютюнової залежності такий важливий комплексний підхід, у межах якого буде враховано всі аспекти, що дадуть змогу змінити спосіб життя на новий – сповнений радості без тютюну.

 

Кожен із курців і некурців напевне знає чимало «народних» методик боротьби з палінням. А тепер назвімо хоч одну, яка справді працює! Ось тому лікування нікотинової залежності є прерогативою кваліфікованих спеціалістів, котрі точно знають, як позбавити хворобливої прив’язаності раз і назавжди.

 

ЦИФРА

5 % – лише такій незначній кількості курців вдається розпрощатися з тютюном самостійно. Інші потребують допомоги лікарів.

 

Нікотинову залежність нерідко порівнюють із героїновою – відмінність лише в тому, що важкий наркотик набагато швидше руйнує організм. А сила тяги до чергової порції психоактивної речовини – майже така сама.

___
Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.