Гангліоніт

Гангліоніт – це запалення одного з ганглій симпатичного нервового вузла. Якщо запалення поширюється на декілька нервових сегментів, то такий процес називають полігангліоніт. В деяких випадках запальні процеси з симпатичних нервових вузлів поширюються на периферичні, тоді виникає гангліоневрит, або на корінці спинного мозку – гангліорадикуліт.

Широкий діапазон симптоматики

В залежності від ступеня поширення запального процесу та локалізації, гангліоніт може проявлятись різними розладами. В залежності від епіцентру запалення можуть виникнути порушення в роботі внутрішніх органів, емоційні розлади, в деяких ділянках тіла збільшується або зменшується больова чутливість, може бути знижений сухожильний рефлекс.

При ураженні верхнього шийного симпатичного нервового вузла захворювання проявляється синдромом Бернара-Горнера, яке проявляється характерними симптомами:

• порушується потовиділення з одного боку обличчя;
• розширюються судини шкіри та кон’юнктиви;
• підвищується температура шкіри в зоні запалення;
• знижується внутрішньоочний тиск;
• м’язи гортані втрачають тонус, через що з’являються афонія, осиплість, хрипи.

Під час діагностики з боку ураження нервового вузла виникають певні зміни ЕЕГ. Тривале запалення може призвести до гіперфункції щитоподібної залози.

Види

Якщо запалення вражає зірчастий вузол, може виникати біль у грудній клітці, яка нагадує напади стенокардії з іррадіацією в руку.

Невралгія крилопіднебінного вузла (синдром Слюдера) супроводжується больовими відчуттями, які локалізуються в оці, носі, верхній щелепі та зубах. Виникає набряк та почервоніння кон’юнктиви, що може супроводжуватись підвищеною сльозотечею, та набряком слизової оболонки носа. Біль відчувається в області язика та піднебіння, віддаватися в скроню, шию, вухо, руку та грудну клітину.

Запалення вузлів грудного відділу може призвести до порушення функції легень і кишківника.

Якщо запалення поширюється на поперекові вузли, це призводить до інервації нижніх кінцівок, що проявляється судинними та трофічними розладами.

Ураження сонячного сплетіння проявляється періодичним гострим болем, подібним до свердління. Спостерігаються больові відчуття при натисканні на живіт по середній лінії між пупком і мечовидним відростком. Порушується функція травлення.

Причини виникнення

Виникнення гангліоніту частіше за все пов’язують з інфекційним захворюванням (грипом, ангіною, малярією, бруцельозом, сифілісом тощо), а також вірусом герпеса. Рідше захворювання може виникнути внаслідок інтоксикації, травм, пухлин. Іноді гангліоніт виникає як ускладнення внаслідок запалення органів жіночої репродуктивної системи та остеохондрозу хребта.

Тригерними факторами виникнення гангліоніту можуть стати психоемоційні потрясіння та травми, та, навіть, метеорологічні та кліматичні умови.

Діагностика

Незважаючи на широкий діапазон симптоматики, що залежить від локалізації запалення, гангліоніт має декілька загальних симптомів, які проявляються в залежності від розташування ураженої ділянки:

• поколювання та оніміння шкіри;
• болі в певній половині тіла;
• свербіння;
• больові відчуття при пальпації.

Зазвичай симптоматика чітко виражена, тому діагностика захворювання не викликає складнощів. Діагноз встановлюють на підставі:

• анамнезу;
• збору скарг пацієнта;
• огляду та проведення пальпації в місті болю;
• стану та вигляду шкіри та слизових;
• частоти серцевих скорочень та температури тіла.

Для уточнення діагнозу лікар може призначити рентгенографію, ультрасонографію та направити на проведення загального аналізу крові.

В деяких випадках може бути необхідною консультація суміжних спеціалістів. Діагностика захворювання вимагає задіювання декількох суміжних медичних напрямків: неврологія, терапія та хірургія.

Лікування

Основою лікування є медикаментозна терапія, яка включає в себе анальгетики, спазмолітики та противірусні препарати. Виправданою є антибактеріальна терапія.

Комплексне лікування може включати в себе:

• ноотропні засоби;
• комплекси вітамінів та мінералів;
• стимулятори біогенного типу;
• холінолітики;
• ін’єкції глюкокортикостероїдів;
• новокаїнові блокади.

Для досягнення високого терапевтичного ефекту, медикаментозну терапію поєднують з фізіотерапією. Можуть призначати діадинамотерапію, електрофорез, дарсонвалізацію, УВЧ, антипульстерапію тощо.

Профілактика

Щоб виключити розвиток хвороби, необхідно дотримуватися здорового способу життя, збалансованого харчування, уникати травм та пошкоджень, регулярно проходити профілактичні огляди.

Володимир СЕМЕНЮК, лікар-невропатолог вищої категорії

Healthy and Happy: Неврологія