Фредерік БАНТИНГ VS діабет

Увесь прогресивний світ знає, кому завдячує звільненням від «солодкого рабства». Канадієць Бантинг кинув виклик діабету, який понад 3 000 років завдавав людству невимовних мук, – і переміг. Бо був унікальною людиною, що жила на грані фолу.

Галина КАЗМИРОВИЧ, лікар-ендокринолог вищої категорії

“Без інсуліну всі органи та тканини організму приречені на кисневе голодування і відмирання”.

 

На момент відкриття інсуліну люди з цукровим діабетом могли розраховувати хіба що на 5–7 років життя від моменту встановлення діагнозу. Не кажучи вже про якість прожитого. Сподіватися хворим було ні на що й ні на кого. Лікарі як могли боролися з наслідками підвищення глюкози в крові, навіть не здогадуючись, що порятунок – у речовині, яку виділяє підшлункова залоза. Тільки Бантинг зумів приструнити смертельну хворобу. Цій сенсаційній події сприяв не тільки талант рятівника людства, а й творча та палка натура .

 

Дивовижна емпатія

Бантинг був дуже чутливим до чужих страждань. У юності йому довелося пережити психологічну травму через смерть шкільного приятеля, якому було 14 років, саме від цукрового діабету. Й хоча після школи Бантинг твердо вирішив стати богословом, вступивши до університету Торонто на курс теології, підліткове переживання відіграло свою роль, спрямувавши його в бік медицини.

 

Вроджена сміливість

Здобувши ступінь бакалавра медицини в тому ж таки університеті Торонто, Бантинг відразу приєднався до Канадської медичної служби й вирушив до Європи, де вирувала Перша світова. За пару років до відкриття інсуліну його нагородили Військовим хрестом за героїзм під вогнем, бо перебуваючи на полі бою й діставши поранення, він близько 20 годин рятував інших бійців.

 

Несамовита впертість

Мабуть, ця риса характеру свого часу дорого коштувала його мамі. Одначе в дорослому житті дуже знадобилася для відкриття світового рівня. Уявіть собі таке. Бантинга вже захопила лихоманка експериментів із підшлунковою чотирилапих (на той час на благо людства в різних медичних лабораторіях використовували собак), а фінансовий бік явно не дотягував до рівня ентузіазму. Та хіба це перепона для впертого молодшого викладача кафедри анатомії та фізіології? Аж ніяк. Учений швидко розпродує своє майно і вкладає усі кошти в продовження експериментів. У 1921 році Бантинг і компанія у складі професора Маклеода, котрий надав свою лабораторію, біохіміка Коліпа, що трудився над очищення гормона, й асистента Беста отримали жаданий інсулін. Спочатку вони випробували засіб на собаках, а потім ввели порцію препарату хлопчикові – Леонардо Томпсону, який увійшов в історію як перший урятований від діабету.

 

Загострене відчуття справедливості

У 1923 році Бантингу та професору Маклеоду присудили Нобелівську премію в галузі медицини та фізіології. Безсумнівно, заслужено й справедливо. Однак Бантинг збунтувався й навіть встиг відмовитися від грошової частини премії. Причина? Шановні мужі з Нобелівського комітету не взяли до уваги заслуги його асистента Чарльза Беста, який, до речі, на час відкриття інсуліну був студентом V курсу. Через певний час Бантинг таки схаменувся й отримав нагороду – розділивши її навпіл із Бестом. До речі, Маклеод поділився з Коліпом. А патент на винахід учені продали університету Торонто за 1 долар.

 

Художній дар

Сказати, що життя Бантинга було бурхливим, – не сказати нічого. Студенти, пацієнти, колеги-лікарі, науковці, лаборанти, військові… Приводів для нервового перенапруження більше ніж достатньо. На щастя, для психологічного здоров’я вченого він був талановитим художником і знімав стрес, пишучи картини. Багато творів Бантинг створив у манері французьких імпресіоністів і здобув високу оцінку митців свого часу, та й нашого також.

 

На шпальтах коміксу

Неординарна особистість викликає бажання вшанувати її в оригінальний спосіб. Відоме американське видавництво коміксів, аби висловити свою повагу й жаль у зв’язку із загибеллю геніального вченого, який іще й здійснював перельоти з Північної Америки до Британії під час Другої світової війни, створило на сторінках видання серію малюнків про його життя та винахід.

 

Повага королів

На момент вручення Нобелівської премії Бантингу було лише 32. Це наймолодший щасливець, який коли-небудь отримував нагороду з рук шведського короля. Згодом британський король Георг V посвятив ученого у лицарі, й відтоді до його імені додалося аристократичне «сер».

___
Корпоративне видання ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ” – усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника (ТОВ “ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ”). Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідальність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.